Булімія - це харчовий розлад, при якому організм людини реагує на стресові ситуації постійним відчуттям голоду, який переходить в неконтрольоване переїдання. Інколи, такій хворобі передує анорексія, після якої людина втрачає контроль над кількістю спожитої їжі. Ще однією характерною ознакою є відчуття провини після зриву дієти і страх набрати лишню вагу. Так, за один прийом хворий може з'їсти норму розраховану на три дні, а потім намагатися позбутися з’їденого за допомогою штучно викликаної блювоти або послаблюючих препаратів. 

Якими є причини хвороби?

Булімія - один із найпоширеніших розладів харчової поведінки. Хворих на булімію, у 2 рази більше, ніж на дуже схожу по симптомах анорексію. Перші ознаки зазвичай проявляються у 15 - 25 років і у 90 % це представниці жіночої статі. 

З точки зору фізіології, помітити проблеми можна за такими симптомами: ерозія емалі зубів, набряки обличчя, синяки на руках. Все це з'являється в результаті викликання блювоти, збільшення розміру слинних залоз. 

Причинами розвитку булімії можуть бути різні фактори. Частіше за все це:

  • Спадковий фактор;
  • Низька самооцінка і загострений потяг до ідеалу;
  • Пошкоджений харчовий центр в корі головного мозку, в результаті травми;
  • Проблеми з гормонами або ж порушено обмінні процеси. 

Часто, основною причиною хвороби є психологічні проблеми і саме на них варто звернути особливу увагу. Фізіологічний фактор зустрічається  значно рідше. 

При яких симптомах проявляється булімія?

Діагностувати хворобу можна за наявними зовнішніми симптомами:

  • Втрата контролю при прийомі їжі, людина не зупиняється поки не відчуває себе погано;
  • Швидке споживання великої кількості їжі, інколи норми розраховані на декілька днів;
  • Після переїдання починаються дієти, вибір зазвичай жорстких і небезпечних для здоров'я систем харчування;
  • Спроби уникнути прийомів їжі в компанії;
  • Регулярне примусове викликання блювоти - головний симптом, по якому хворобу помічають близькі;
  • Прихильність до сечогінних та послаблювальних препаратів, великих фізичних навантажень;
  • Незадоволення зовнішнім виглядом, втома, апатія, спроби ізолюватися від навколишнього світу. 

Як діагностують хворобу?

Діагностика булімії можлива на етапі двох приступів у тиждень. При цьому, розглядаються усі наявні симптоми і проводиться аналіз стану організму, виявлення порушень в роботі внутрішніх органів. 

В діагностиці найчастіше виділяють три основні ознаки хвороби:

  1. Переїдання. Може проявлятися протягом дня, або ж у нічний час;
  2. Спроби корекції маси тіла. Хворий може використовувати для цього блювоту, лікарські препарати, дієти, голодування, вправи;
  3. Самооцінка. Розлад тісно пов'язаний з низькою самооцінкою, залежністю від ідеалів. 

При наявності усіх трьох ознак діагноз булімія підтверджується і потрібно починати термінове лікування. 

Лікування булімії: основні методи

З початком розвитку хвороби її симптоми не мають яскраво виражений характер. Хворий може викликати блювоту всього 1 - 3 рази в місяць, а тривати такий етап може і більше року. Діагностика практично неможлива, сама людина і її оточення рідко помічають проблему. Та все ж якщо вдасться її вчасно помітити - варіантом лікування стане групова терапія, без госпіталізації. 

Якщо хвороба розвивається 5 і більше років, її визначають як хронічну булімію. Симптоми блювоти повторюються щодня, пацієнт може викликати її більше п'яти раз на день. Крім самого розладу характерні супутні хвороби, різке зниження ваги та постійний стан депресії. 

Серйозні порушення і яскраво виражені симптоми неможливо вилікувати в домашніх умовах, тому рекомендована госпіталізація та постійний нагляд лікарів. 

Спеціалісти використовують такі методи лікування:

  • Курси ліків та процедур, які направлені на відновлення роботи внутрішніх органів;
  • Складення продуманої дієти, що буде виключати переїдання, з правильним балансом всіх складових;
  • Прийом вітамінів, які допоможуть позбутися блювоти і потягу до послаблювальних препаратів;
  • Фізіотерапевтичні процедури, які відновлюють в боротьбі зі стресом, втомою і напругою;
  • Психотерапія. Метод, без якого справитися з хворобою практично не реально. При цьому часто приписують антидепресанти.

Вчасне лікування і професійний підхід допоможуть поступово справитися з хворобою і налаштувати пацієнта на правильний шлях сприйняття себе.