Анорексія - поширена хвороба, при якій характерний розлад харчової поведінки. Він супроводжується надмірним зниженням маси тіла, яке викликає чи підтримує сам пацієнт. Люди, які мають таку хворобу, часто жорстко обмежують себе у їжі, в основному через несприйняття власного тіла. Прийоми їжі викликають відчуття провини, через що хворі починають навмисно викликати блювоту або використовують очисні клізми. Крім цього, до анорексії і надмірної втрати ваги можуть призвести й інші причини, наприклад, фізіологічні фактори. 

Хвороба відноситься до прогресуючих, і призводить до швидкого погіршення психологічного та фізіологічного стану. Тому виявити її та лікувати потрібно якомога швидше. 

Чому виникає анорексія?

На сьогодні, хвороба детально вивчається та досліджується, та описати всі причини, чому виникає анорексія поки не можливо. Серед основних виділяють фізіологічні та психологічні. 

Поширеними фізіологічними причинами виникнення анорексії є захворюваність супутніми хворобами:

  • Тиреотоксикозом;
  • Цукровим діабетом;
  • Анемією;
  • Розладами імунної системи;
  • Алкоголізмом;
  • Наркоманією;
  • Порушеннями гормонального фону;
  • Проблемами зі шлунком та кишківником;
  • Довготривалою гіпертермією. 

Та все ж частіше анорексія викликана психологічними факторами:

  • Зниженням самооцінки;
  • Гіпертрофованим перфекціонізмом
  • Зміненим уявленням про нормальну вагу і поняття краси в загальному;
  • Психологічними травмами;
  • Фізичним чи сексуальним насиллям.

Крім цього, вчені довели вплив спадковості на можливість появи хвороби. Особи, в яких у родині хворіли на алкоголізм, психічні розлади, анорексію, більш схильні до неї. 

Огляд основних стадій

За даними досліджень вчені виділяють такі психологічні стадії анорексії:

  1. Первинна анорексія. Починається з незадоволення своїм зовнішнім виглядом, тілом і його будовою. Людина може впадати у депресію, мати нав'язливі думки. При цьому, паралельно, формується відраза до їжі;
  2. Анорексична стадія. Найактивніший період розвитку хвороби. Саме на цій стадії людина починає різко втрачати вагу, часто показник сягає до 50% маси тіла. Крім значного обмеження у харчуванні, хворий використовує викликання блювоти (булімію) після прийому їжі;
  3. Кахектичний період. Для нього характерне значне погіршення стану здоров'я людини. З'являється багато супутніх хвороб: проблеми з серцево-судинною системою, дистрофія органів та інші негативні наслідки. Та головне, втрата ваги стає не контрольована. Якщо вчасно не розпочати лікування, не виключений летальний наслідок. 

При яких симптомах проявляється хвороба?

Крім основних симптомів кожної стадії, слід також звернути увагу на інші, менш видимі, та все ж важливі фактори зміни у поведінці. Вони проявляються в основному на початку захворювання, тому вчасне виявлення допоможе легше справитися з проблемою та вилікувати анорексію.

Симптомами анорексії початкового етапу можуть бути:

  • Страх набрати зайві кілограми;
  • Прояви фетфобії - страху і огиду перед повними людьми, які страждають на ожиріння;
  • Надмірна увага до підрахунку калорій, кількості їжі;
  • Аномальне бажання збільшувати фізичне навантаження;
  • Вибір вільного одягу, для приховання своїх форм;
  • Постійні прояви нервозності та агресії;
  • Небажання відвідувати різноманітні заходи, кафе, ресторани;
  • Часті запаморочення;
  • Відчуття постійної прохолоди, викликане ослабленням кровообігу;
  • Зменшення сексуального потягу, для жінок - зміна циклу;
  • Погіршення сну;
  • Втрата свідомості. 

Діагностика та лікування анорексії

На сьогодні, головним способом діагностування анорексії є визначення індексу маси тіла. Для цього використовують спеціальну формулу - вагу у кілограмах ділять на ріст у метрах квадратних. Якщо показник менше 16, то індекс говорить про дефіцит маси, а значить появу анорексії. Також хворобу діагностують за допомогою таких процедур: біохімічного аналізу крові, загального аналізу крові та сечі, аналізу на гормони щитоподібної залози, ЕКГ, рентгенографії, гастроскопії. 

Для лікування анорексії слід застосовувати цілий комплекс процедур і лікувальних заходів, варто поєднувати вплив медикаментів, психологічну допомогу і спеціально розроблене харчування.